Отримавши
дві перемоги поспіль над словаками та сербами − 3:2 та 1:0 відповідно,
− національна збірна України виявилася переможцем XII міжнародного
турніру на призи Кіпрської футбольної асоціації. Відрадно, що
вітчизняні команди поступово ламають усталений ще з радянських часів
стереотип, що лютий − не «наш» місяць. «Синьо-жовті» у цих матчах
довели, що взимку можна не тільки перемагати, а й демонструвати при
цьому досить-таки пристойну гру. Тепер − слово за нашими клубами, які
за тиждень поновлять виступи в Кубку УЄФА.
Гра на результат
Хоч турнір і носив
статус товариського, проте у вирішальному матчі Сербія − Україна
відчувалося, що жодна з команд поступатися не хоче, і прагне досягти
позитивного результату. «Фінальний поєдинок за своїм малюнком
відрізнявся від нашої попередньої гри зі словаками, однак тому є
декілька пояснень, − говорить в інтерв’ю офіційному сайту ФФУ головний
тренер збірної Олексій Михайличенко. − По-перше, на мій погляд, серби
все-таки вище за класом від нашого попереднього суперника. По-друге, ми
практично повністю змінили склад, і багато зв'язок, а також окремі
лінії випробовували чи не вперше. Тож не дивно, що в деяких епізодах
нам не вистачало взаєморозуміння. Але через подібні моменти, до того ж
в іграх з серйозними противниками, теж необхідно пройти. Водночас
повинен сказати, що загалом до підопічних особливих претензій немає −
всі вони прагнули максимально точно виконувати поставлене завдання».
Без гостроти
Якщо не враховувати
кількох дитячих помилок, то загалом діями у захисті тренери і справді
можуть бути задоволені. А от щодо гри в атакуючій фазі, то виходило
далеко не все. Олексій Михайличенко також хотів би бачити більш гострі
дії попереду. «Одначе сьогодні нам не вистачало останнього пасу, −
констатує він. − Хоча підопічним вдавалося проводити потенційно
небезпечні атаки, проте довести їх до логічного завершення не змогли.
Втім, у підготовчий період такий брак має своє пояснення. Плюс зважте
на те, що кожен футболіст по-своєму реагує на міжсезонні навантаження.
Хтось швидко набирає форму, а іншому для цього потрібно більше часу».
Зимова готовність
Перемагати, звісна
річ, завжди приємно, проте, на думку Михайличенка, важливо те, «що
тренерський штаб побачив, хто з наших гравців на що здатен саме
сьогодні. Турнір на Кіпрі, який пройшов на досить непоганому рівні, в
зручних умовах, виявився дуже корисним, і дав нам достатньо інформації
для роздумів. Окрім того, не варто забувати і про психологічний чинник:
після тривалої паузи ми знову зустрілись, поспілкувались в дружній
атмосфері… Одним словом, ці три дні були для нас дуже плідними».
Зручні серби
Наставник сербів
Радомір Антич, попри невтішний рахунок, знайшов в собі сили визнати
закономірність перемоги українців: «Вони практично бездоганно відіграли
у захисті, і не дали нам можливості проявити свої сильні сторони.
Водночас не скажу, що суперники були кращими за нас в атаці, проте
феноменальний удар Назаренка виявився тим чинником, який схилив шальки
терезів на ваш бік. Коли зустрічаються приблизно рівні за силами
команди, саме такі моменти і визначають долю гри». Нагадаю, що в
березні минулого року українці вже зустрічалися з сербами, і тоді теж
перемогу в матчі, що проходив у Києві, з рахунком 2:0 святкували
«синьо-жовті» (відзначились Назаренко, теж після дальнього удару, і
Шевченко). Щоправда, Антич тоді збірну не очолював.
Репетиції не було
Дехто вважає, що
лютневі матчі були свого роду генеральною репетицією перед поєдинком з
англійцями, і що після них тренер українців мав би ледь не визначитися
зі складом, що вийде на поле легендарного «Уемблі». Проте Олексій
Михайличенко не погоджується з такою постановкою: «Я не зациклююсь
зараз на цьому, тому що до 1 квітня − досить великий, за футбольними
мірками, відрізок часу, протягом якого може статися чимало змін. Багато
кандидатів до збірної проведуть по 7-8 офіційних матчів. Ми, як і
раніше, уважно слідкуватимемо за всіма гравцями, а коли настане час,
тоді і будемо визначатися. На підставі ретельного аналізу».
www.ffu.org.ua
