Олександр Єжаков: «Цього року «Буковині» треба виходити в першу лігу» - 5 Січня 2010 - BukSport - Спорт-інформційний сайт "Буковина Спортивна" Головна
 
БукСпорт / www.buksport.cv.uaСр, 18.01.2017, 03:35



| RSS
Головна
Меню сайту

Категорії розділу
Футбол [296]
Все про футбол на Буковині
Футзал [64]
Все про футзал на Буковині
Баскетбол [22]
Баскетбол на Буковині
Волейбол [78]
Волейбол на Буковині
Хокей [51]
Хокей на Буковині
Бокс [8]
Бокс на Буковині
Інші Види [100]
Інші види спорту на Буковині
Туризм [24]
Все про туризм на Буковині
Легка Атлетика [29]
Легка Атлетика на Буковині
Теніс [9]
Все про теніс
Спортивне Орієнтування [21]
Спортивне Орієнтування на Буковині
Стрільба з лука [14]
Стрільба з лука
ІНТЕРВ'Ю [58]
ІНТЕРВ'Ю
Авто-Мото-Спорт [17]
Авто-Мото-Спорт на Буковині

Статистика

Головна » 2010 » Січень » 5 » Олександр Єжаков: «Цього року «Буковині» треба виходити в першу лігу»
17:13
Олександр Єжаков: «Цього року «Буковині» треба виходити в першу лігу»

Наприкінці 2009 року стало відомо, що головним тренером ФСК «Буковина» працюватиме Олександр Єжаков. Цього тижня Олександр Олександрович перебував у Чернівцях. Пан Єжаков розповів про свою футбольну кар’єру та про плани «Буковини». Наша розмова відбулася у готелі «Черемош», де під час візиту в Чернівці мешкав тренер.

«Рік відіграв у дублі відомої команди «Кайрат»

- Олександре Олександровичу, як Ви розпочинали займатися футболом ?

- Я народився в Черкаській області. Потім переїхав у Київ. Там потрапив у колектив фізкультури «Більшовик». Це був досить пристойна команда. У ній виступали такі відомі футболісти, як Валентин Трояновський, Павло Богоделов… Цікаво, що у нас на увесь клуб був лише один тренер. Однак, нам вдавалося плідно працювати з дітьми, юнаками та дорослими.

Першою моєю командою майстрів став миколаївський «Суднобудівник». Мене запримітив на Спартакіаді школярів, на жаль, вже покійний Олег Ошенков. У «Суднобудівнику» вперше відчув те, що таке професійний футбол. У колективі з Миколаєва тоді виступали півфіналісти Кубка СРСР. Хлопці мали почесне звання «майстер спорту СРСР». У «Суднобудівнику» грали такі чудові виконавці, як вправний бомбардир Євген Деревяга, Олександр Авер’янов (з успіхом грав у московському «Локомотиві», а потім став відомим тренером). На цих футболістів дивилися так, як на Богів. У Миколаєві я пройшов чудову школу футболу. А поради досвідчених футболістів знадобилися мені у майбутньому.

- Сталося так, що доля закинула Вас у Казахстан …

- Я пішов у армію. Так опинився у Казахстані. Рік відіграв у дублі відомої команди «Кайрат» (Алма – Ата). Потім пограв у колективах «Орбіта» (Кзил – Орда), «Шахтар» (Караганда), «Гірник» (Каражал), у Джезказгані. У 1982 році повернувся в Україну. Став працювати у клубі «Машинобудівник» (Бородянка). Згодом відомий тренер Віктор Жилін вмовив мене ще виходити на поле. Тож упродовж трьох років захищав кольори черкаського «Дніпра». Там я і завершив кар’єру футболіста.

- Розкажіть про свою тренерську кар’єру…

- Розпочав працювати у колективі фізкультури районного центру Черкаської області Чорнобай. Потім працював із професійною командою «Хімік» (Северодонецьк). Після розпаду СРСР, я отримав запрошення стати головним тренером російського колективу «Торпедо» (Міасс). «Торпедо» виступало у першій лізі, яка тоді ділилася на дві зони. Там, як за російськими мірками, був добротний футбол. Однак, без якоїсь родзинки. Скажу, що команда з Міассу була дочірньою для московського «Торпедо». Коли організували клуб «Торпедо – ЗІЛ» (Москва), то я став асистентом головного тренера Валерія Петракова. Він відомий у минулому гравець, який виступав у московських командах «Локомотив» і «Торпедо». Доля також мене звела з такими відомим виконавцями московського «Торпедо», як Володимир Юрін, Валерій Шавейко, Сергій Петренко.

Ще одним російським клубом у моїй кар’єрі була команда «Носта» (Новотроїцьк), де я працював головним тренером. Клуб «Носта» був досить заможнім. Тому не дивно, що мені створили чудові умови для роботи. Я мав можливість запрошувати футболістів з України. Серед них – Олександр Гущин. Він пройшов школу київського «Динамо», виступав у одеському «Чорноморці». На жаль, Олександр вже пішов із життя. У мене також грав Дмитро Рудняк (охтирський «Нафтовик», харківський «Металіст»).

Після роботи з «Ностою», я знову повернувся в Україну. Спочатку працював у Гребінці Полтавської області. Я також займався збірними Полтавщини. Потім склалася така ситуація, що УЄФА стало проводити змагання серед аматорів. Головним тренером аматорської збірної України був Павло Яковенко, а я – його асистентом. До речі, з Яковенком ми були знайомі ще за часів роботи в Росії. Коли працював у «Ності», то Павло був головним тренером колективу «Уралан» (Еліста). Згодом став головним тренером клубу «Шахтар» (Караганда). Раніше був футболістом цього колективу. Свого часу в Караганді була солідна команда. А коли я приїхав туди, то виникла необхідність знову піднімати авторитет «Шахтаря». Попрацювавши у Караганді рік, приїхав в Україну, де розпочав працювати з командою «Факел» (Варва). Ми вдало виступали на аматорському рівні. На базі «Факела» ми і готували аматорську збірну. Вісім років очолював центр підготовки «Молодь» (Полтава). Нам вдалося підготувати багато футболістів для команд майстрів.

«П’ятов діставав м’яча з сітки власних воріт і …посміхався»

- Олександре Олександровичу, Ви попрацювали з багатьма відомими фахівцями. Переконані, що це допомагає Вам у тренерській роботі…

- У Миколаєві мені судилося попрацювати з таким відомим тренером, як Олег Ошенков, який з успіхом тренував київське «Динамо» та донецький «Шахтар». У карагандинському «Шахтарі» нашим тренером – консультантом був легендарний фахівець Михайло Якушин, який був дуже мудрою людиною. Саме він розповів те, як треба грати у футбол. У Черкасах пощастило попрацювати з Віктором Жиліним. Він дав мені таку «школу життя», яку не отримаєш у жодному університеті. Багато чому навчився у Вищій школі тренерів. Її закінчив у 90 – х роках у Москві. У російській столиці мені викладали Костянтин Бесков, В'ячеслав Варюшин, Микола Люкшинов.

Сподіваюся, що мій досвід знадобиться чернівецькій «Буковині». До речі, я вважаю, що для того, щоби працювати на професійному рівні, тренер повинен пройти усі етапи, а це – дитячо – юнацький футбол, аматорські колективи. Такий шлях пройшов відомий фахівець Анатолій Бишовець. Тренер повинен чітко знати те, над чим треба працювати тому чи іншому футболістові. Коли у мене брали інтерв’ю, то запитували: «Що треба робити для того, щоби стати заслуженим тренером України?». Тут існує лише один шлях. Треба працювати з ранку до вечора. Необхідно також переконати свого підопічного у тому, що футбол повинен бути для нього на першому місці. Лише тоді можна розраховувати на вагомі здобутки.

- Ви дали путівку у великий футбол Андрію П’ятову та Олександрові Чижову, які зараз захищають кольори донецького «Шахтаря». Що Ви можете сказати про цих гравців ?

- Відбувався фінал аматорської першості України. Андрій П’ятов виступав за кіровоградську команду «Артеміда». Основний воротар цього колективу «зламався». А ось Андрієві тоді було лише 15 років. Його колектив комусь програвав 0:5. А П’ятов діставав м’яча з сітки власних воріт і …посміхався. Тоді Анатолій Дяченко сказав: «Треба брати цього голкіпера в Полтаву».

Щодо Чижова, то підійшовши до мене, його батько сказав: «Санич, мій Саша дуже любить футбол. Візьміть його». Саша був технічним і розумним хлопчиком, однак дуже слабеньким. Він кожного дня вставав о 5.30 та приходив на асфальтову доріжку і обводив м’ячами … цеглу. Нам вдалося виховати у Полтаві багато сильних гравців. Серед них – Володимир Чеснаков, Сергій Чичиков, Сергій Вовкодав… Переконаний у тому, що той хлопчина, який постійно працюватиме над собою, обов’язково стане вправним футболістом.

«В усьому мусить бути професійний підхід»

- Буковинські уболівальники сподіваються, що з Вашим приходом чернівецька команда таки здобути путівку в перший дивізіон…

- Нам треба цього року виходити в першу лігу. Буковина – футбольний край. Тут повинна бути сильна команда. Усе залежите від того, як будуть готові футболісти на ту чи іншу гри, а також чи діятимуть гравці з повною самовіддачею. В усьому мусить бути професійний підхід. Дрібниць у футболі не буває. Ми повинні працювати так, як єдине ціле. Кожному футболістові потрібно усвідомити те, що він працює, насамперед, на колектив. А якщо якійсь футболіст, так би мовити, піде не туди, куди треба, то досвідчені гравці одразу відреагують на це. Наведу такий приклад. У Міассі у мене грав Олександр Севідов (зараз відомий український тренер – авт.). Він із московського «Торпедо» перейшов у запорізький «Металург». Однак, грати йому там не дозволяли, тому я взяв Олександра в Міасс. Він був у «Торпедо» як тренер. Він завжди міг поставити молодого гравця на місце. У «Буковині» я також розраховую на підтримку досвідчених футболістів – Андрія Мельничука, Степана Маковійчука, Ігоря Мігалатюка, які, сподіваюся, суттєво допомагатимуть мені.

-  Звідки прибудуть у Чернівці потенційні новачки «Буковини» ?

- У Чернівці приїдуть переважно мої вихованці з Полтави. Це контактні хлопці, які звикли постійно працювати над собою. Думаю, що новачки зуміють влитися у колектив. Зазначу, що селекційна робота в нашому клубі триватиме постійно.

- Коли наша команда розпочне підготовку до офіційних поєдинків ?

- Сталося так, що команди другої ліги завершили виступи у 2009 році дуже рано. Тому у першості України виникла велика перерва. А футболісту необхідно постійно працювати. Сподіваюся, що ми розпочнемо тренування 15 січня. Умови для роботи у Чернівцях мені сподобалися.

- Щоби Ви хотіли сказати буковинським уболівальникам ?

- Я прагну того, щоби моя команда демонструвала футбол, який подобається уболівальникам. Колектив не повинен грати за принципом «бий вперед – оточуй ворота». Якщо шанувальники футболу задоволені грою, то усе гаразд. А якщо лунає свист із трибун.. Щоби тоді не казав тренер, напрошується один висновок – щось відбувається не так. Я би хотів того, щоби наші уболівальники підтримували «Буковину». Ми хочемо порадувати Вас гарною грою та чудовими результатами.

Олексій МАМЧУК, БукІнфо

На фото fcvorskla.com.ua - Олександр Єжаков (четвертий у верхньому ряду) серед своїх вихованців Андрія П'ятова та Олександра Чижова, які виграли Кубок УЄФА.

Категорія: ІНТЕРВ'Ю | Переглядів: 692 | Додав: buksport | Теги: Олександр Єжаков: «Цього року «Буко | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 3
1  
Он так часто повторяет слова "профессиональный" и "профессионализм", что начинает казаться, что это пунктик, который его тревожит и это как-раз то, чего ему не хватает. Не зря же говорят "У кого-чего болит, тот о том и говорит".. Посмотрим, что за "профессионала" нашли для Буковины, пока-что не особо впечатляет. Очень уж много несостыковок между трудовой биографией и реальными фактами.

2  
Побачимо що буде, все ж таки відповідальність несе керівництво за такі рішення

3  
це напевно такий спосіб самовпевнення, що він професіонал...

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук

Календар
«  Січень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Архів записів

Друзі сайту


Copyright MyCorp © 2017