Вихованці буковинського футболу виступали у різних збірних України. Серед них – Юрій Шелепницький, Борис Фінкель, Сергій Черняк, Денис Олійник… Однак, ці футболісти у синьо – жовтій формі представляли інші клуби. Черняк та Олійник були тоді футболістами київського «Динамо», Шелепницький – одеського «Чорноморця», а Фінкель – захищав кольори «Дніпра». До 2009 року  тренери українських збірних на футболістів «Буковини» увагу не звертали. Зараз же одним із лідерів юнацької збірної України (U – 17) є футболіст Сергій Шевцов, який перейшов у чернівецьку команду з харківського «Арсеналу». На думку фахівців, гравець, який вдало діє у захисній та середній лініях, має непогані перспективи у футболі. Ми вирішили поспілкуватися з представником «Буковини» в українській збірній.

«У команді майстрів «Арсенал» з’явився тоді, коли мені виповнилося 15 років»

- Сергію, як ти розпочинав свій шлях у футболі ?

- Я вихованець ДЮФК «Арсенал» (Харків). Спочатку займався з хлопцями 1992 року народження, а вже потім зі своїми однолітками. Першим моїм тренером був Ігор Петринчук. А у команді майстрів «Арсенал» з’явився тоді, коли мені виповнилося 15 років.

- Можна припустити, що під час свого дебюту в «Арсеналі» ти дуже хвилювався …

- Звісно, що я хвилювався. Команди майстрів – це зовсім інший рівень. Там інші швидкості, інші вимоги. Спочатку мені було трохи незвично протидіяти більш досвідченим гравцям. Однак, я постійно працюю над собою, тому і зумів адаптуватися до дорослого футболу.

- Влітку цього року ти переїхав із рідного Харкова у Чернівці, де розпочав виступи за місцеву «Буковину» …

- Коли з’явилася можливість поїхати в Чернівці та виступати за «Буковину», то у мене була одна думка – треба і надалі працювати над собою. Футболіст повинен завжди вдосконалювати свою майстерність, а буковинська команда вирішує серйозні завдання, тому я зможу прогресувати у ній. Та й Чернівці мені подобаються. Це дуже красиве місто в якому живуть приємні люди,досить раціональне життя і  усе знаходиться поруч.

- Нещодавно головним тренером «Буковини» став Олександр Єжаков. Як, на твою думку, це вплине на гру нашої команди ?

- Я думаю, що наш новий головний тренер Олександр Єжаков зможе вивести «Буковину» на той рівень гри, який дозволить «Буковині» досягти максимального результату. А ті гравці, які поповнять колектив у зимове міжсезоння, сподіваюся, суттєво допоможуть команді.

- З ким зі своїх партнерів у «Буковині» підтримуєш дружні стосунки ?

- За своє (ще дуже коротке) футбольне життя, я бачив багато колективів,тому я вважаю,що у нас дуже дружній колектив!

«Для юнацької  збірної України найголовніше потрапити до Ліхтенштейну»

- Вперше ти зіграв за юнацьку збірну України ще тоді, коли був футболістом харківської команди «Арсенал». Чи пам’ятаєш свій перший поєдинок у синьо – жовтій формі ?

- Якщо не помиляюся, то це сталося у листопаді 2008 року. Тоді наша команда грала в Чернігові контрольний поєдинок із місцевою «Десною» (гравці 1991 року народження). Ми перемогли з рахунком 7:2. У січні 2009 року зіграв у Кубку Егейського моря. Ці змагання відбуваються в Туреччині. Наша збірна поступилася французам, а також обіграла бельгійців і чехів.

- Наприкінці березня юнацька збірна України (U – 17) гратиме в кваліфікаційному еліт – раунді Євро – 2010. Як ти оцінюєш шанси своєї команди на здобуття путівки в Ліхтенштейн ? 

- Для юнацької збірної України найголовніше потрапити до Ліхтенштейну. Нам протидіятимуть команди, які можна перемагати. З голландцями ми вже зустрічалися. Незважаючи на те, що перемогу здобула голландська збірна, наш колектив зіграв добре. А ось чехів ми вже перемагали торік на Кубку Егейського моря – 4:1. У команді Олександра Лисенка є багато гравців, які представляють колективи вітчизняної Прем’єр – ліги. А Влад Калитвинцев вже залучається  до першої команди київського «Динамо». Думається, що нам до снаги виконати поставлену мету. І все ж, ми усвідомлюємо, що нам ще треба багато працювати. Незабаром ми вирушимо на Кіпр, де продовжимо підготовку до кваліфікаційного раунду Євро – 2010.

- Сергію, ти вже встиг «засвітитися» у юнацькій збірній України (U – 18). Що можеш сказати про цей колектив ?

- Я потрапив у чудову команду, де грають перспективні футболісти, які вже «понюхали пороху» матчів Прем’єр – ліги. У юнацькій збірній (U – 18) працюють тренери, які можуть дати футболістам багато корисного.

- Юнацьку збірну України (U – 18) тренує відомий у минулому футболіст київського України та нашої національної команди Олександр Головко. Які враження склалися у тебе про цього наставника ?

- Олександр Борисович дуже приємна людина та кваліфікований тренер і в нього завжди на першому плані спортивні якості. Я задоволеним тим, що мені випала нагода попрацювати з цим фахівцем.

-Багато твоїх товаришів по  дитячому футболу змінили команди. Чому ти був відданий тільки «Арсеналу» ? Мабуть у тебе були ще якісь пропозиції?

-Я вважаю,якщо ти дуже фанатично ставишся до футболу, то в тебе немає часу бігати. Та й  грати можна при будь-якому тренері! А ходити в любимцях я не звик. 

«У сучасному футболі гравець повинен вміти вдало діяти на 3-4 позиціях»

- Ти дієш на різних місцях у захисті та півзахисті. На якій позиції тобі найбільше подобається грати ?

- Важко сказати. Для мене немає різниці те, де грати – у центрі півзахисту чи на фланзі захисту. Те, де я буду найбільше корисним команді, вирішує тренер. Мені ж треба виправдати довіру свого наставника. Зрештою, у сучасному футболі гравець повинен вміти вдало діяти на 3-4 позиціях.

- Сергію, чи є така команда, за яку ти мрієш виступати ?

- Я вболіваю за лондонський «Челсі». Однак, я не можу сказати, що мрію виступати у тому чи іншому клубові. Зараз найголовніше мати ігрову практику, як у чернівецькій «Буковині», так і в юнацькій збірній України. А якщо працюватиму над собою, то з’явиться можливість зробити крок уперед у футбольній кар’єрі.

- Ти закінчуєш чернівецьку ССЗШ № 22. Де плануєш навчатися далі ?

- У мене є бажання вступити до інституту фізичної культури та спорту.

«Мій батько зробив багато для того, щоби я став професійним футболістом»

- Як проводиш свій вільний час ?

- Вільного часу у мене обмаль. Коли знаходжуся у «Буковині», то команда проводить дворазові тренування, а тепер тривалий час працюю у юнацькій збірній України. Коли випадає нагода відпочити, то поновлюю сили для наступних матчів і тренувань.

- Чим займаються твої батьки ?

- Батьки працюють на заводі. Мій тато Володимир Вікторович пов’язаний зі спортом. Він займався у Харківському спортінтернаті. Потім тато пішов у бокс, де став кандидатом у майстри спорту.

- Як батьки поставилися до твого рішення стати футболістом ?

- Мама була проти, а тато - за. До речі, так буває дуже часто. Я вдячний татові за допомогу. Мій батько зробив багато для того, щоби я став професійним футболістом.

- Щоби ти хотів побажати вболівальникам «Буковини» ?

- Завжди приємно грати тоді, коли трибуни нашого стадіону переповнені. Тому я хочу закликати уболівальників бути з нами навіть тоді, коли команда переживає не найкращі часи. Ми ж старатимемося не засмучувати наших шанувальників. Бажаю усім удачі та віри у те, що «Буковина» зможе досягти максимального результату.

Сергій Шевцов – захисник, півзахисник. Народився 1 січня 1993 року в Харкові. Вихованець ДЮФК «Арсенал» (Харків). Виступав у команді «Арсенал» (Харків). Влітку 2009 року став гравцем чернівецької «Буковини». Футболіст юнацьких збірних України (U – 17, U – 18).

Прес-служба ФСК "Буковина"