Збірна України зі стрільби з лука відтепер, як кажуть, повністю в руках титулованих спортсменів, причому із Західної України, хоча більш звичним для нас є “домінування” представників центральної та східної України. Головним тренером є у минулому чемпіон світу та Європи Віктор Сидорук, який зійшов на спортивний Олімп як львів’янин. Інший лучник з “міста левів” – учасник Олімпіади-2004 Сергій Антонов – очолює чоловічу збірну. А наставником головної жіночої команди нещодавно призначили дворазову чемпіонку світу, учасницю Олімпіади в Сеулі (7 індивідуальне та 4 командне місця) Тетяну Мунтян з Чернівців.

Для багатьох це призначення стало несподіванкою. Особливо для малообізнаних про діяльність Мунтян, яка після завершення активних виступів у спорті встигла налагодити виробництво спортивного обладнання, яке отримала світове визнання, заснувати “робінгудівський” журнал, ініціювати підняття пенсії видатним спортсменам, паралельно тренувати в облцентрі “Інваспорт” та товаристві “Колос” і вивести на фінішну пряму першу сільську секцію зі стрільби з лука у новій мамаївській школі на Кіцманщині (Чернівецька область). Про “старі” справи та нові перспективи Тетяна Мунтян розповіла turnir.com.ua.

Титуловані спортсмени мають отримувати не менше, ніж нардепи

Думаю, для Вас останнє призначення теж стало певною несподіванкою?
Так, це була несподіванка. Хоча були неоднозначні натяки з профільного Міністерства, що треба щось міняти, що мені треба вносити нову струю. Мовляв, те, що робить Віктор Сидорук – добре, але цей курс потребує підтримки та, можливо, деякого коригування. Приємно, що моя робота не залишилася непоміченою. Якщо хтось може подумати, чому призначили мене без великого тренерського досвіду, то Віктор Сидорук під час мого представлення зазначив, що у мене немає тренерських досягнень не тому, що я не можу, не вмію чи не знаю, а тому, що весь цей час я займалася іншими справами на благо спорту і, зокрема, стрільби з лука. Я випускала спортивне обладнання, лучний журнал, популяризувала спорт. Є програма запровадження стрільби з лука, як форми активного відпочинку, в рамках якої я постачаю відповідний інвентар на бази відпочинку. Не так давно я ініціювала законодавчі зміни з метою підвищення пенсій спортсменам. В наш час реклама коштує великих коштів. І якщо хтось примітивно думає, що спортсмени “проїдають гроші”, то їх успіхи – це серйозна реклама держави і, що не менш важливо, пропаганда здорового способу життя. Розумно використовуючи це, можна отримувати серйозні позитивні зрушення. Чому спортсмени, які прославили Україну, не можуть отримувати гідну пенсію? Думаю, вони мають отримувати не менше, ніж народні депутати. Зараз пенсія просто мізерна, і я ніколи з цим не змирюся! Хто це не розуміє, – співчуваю.

І все-таки, як гадаєте, звідки “вітер дув”, коли на Вас звернули увагу? Можливо, зустріч з Сергієм Бубкою вплинула?
В процесі своєї діяльності я мала бесіди не з однією впливовою людиною, серед яких і багато друзів, тому не виключено, що хтось із них звернув чиюсь увагу на мою скромну персону. Плюс, я член президії Федерації стрільби з лука України. Не знаю, хто саме міг бути ініціатором такого призначення, та це й не так важливо. У Міністерстві під час відповідного обговорення мою кандидатуру підтримали одностайно. Головне – кінцевий результат. І щоби я виправдала надії.

Тепер готова очолити відділення НОК

З переліченого вище не один пункт пересікається з функціями олімпійських відділень. Чи не час, щоби і олімпійським рухом в області управляли олімпійці?
Свого часу перед звітно-виборчою конференцією, справді, до мене підходили колеги-спортсмени, тренери, була ініціативна група, яка хотіла бачити мене на чолі відділення НОК. Це на той час був для мене непростим кроком. Не буду вдаватися в деталі, але то був далеко не найпростіший життєвий відрізок у мене. Поки я зважувала всі за і проти та можливості поринути з головою в цю роботу (а я ніде не звикла відбувати номер), з’явився новий достойний кандидат у голови відділення, а я вирішила взяти паузу. Але зараз я відчуваю себе набагато зрілішою для такої роботи.

Проти систем відбору, які призводять до інтриг

Враховуючи те, що останнім часом періодично виникали суперечки навколо формування збірної, можливо, хтось очікує і тут “свіжої струї” від Мунтян?
Я чимало часу як спортсменка, сама була “предметом” подібних суперечок, а іноді – і “закулісних ігор”. І, повірте, я ніколи не буду прихильницею таких систем відбору, які можуть призвести до якихось інтриг чи нерозумілих рішень. Сьогодні я ще не готова сказати, які саме зміни потрібні в системі відбору до збірної і чи потрібні взагалі (можливо, достатньо просто чітко зрозуміти і виконувати наявну систему). Як на мене, головне завдання тренерського штабу збірної – забезпечити рівні можливості для спортсменів потрапити до збірної і, що не менш важливо, допомогти їм вийти в потрібний час на пік своєї форми, аби досягти найвищих результатів на відповідальних стартах.

Ви маєте 7-річний досвід виступів за збірну СРСР, в якій головною мотивацією була честь держави. Тепер же навіть на рівні збірників можна чути: “А що я з цього буду мати?”
Я помітила, що в нашій жіночій збірній психологічна і емоційна атмосфера далеко не ідеальна. Це часом нагадує суто “наш” вислів: “Нехай моя корова здохне, лише б у сусіда двох не було”. Звісно, тут даються взнаки певні традиції, наша ментальність і таке інше. Дуже важливо, щоби збірники не почувалися всемогутніми, не жили лише з думками, що хтось щось їм постійно винен. Треба мати достатньо патріотизму, відчуття команди, почуття відповідальності. Ці моменти, на мою думку, дуже важливі, і саме вони, як правило, допомагають “стрибнути вище голови”, коли сил, здавалося, вже немає. Тому цим аспектам я маю намір приділяти чималу увагу в своїй роботі в збірній.

Фото та матеріал Георгія Мазурашу