Мабуть, не кожному вболівальнику “Енергії” відома доля тих гравців, які через омолодження складу були змушені покинути команду. Якщо частина “енергетиків” підсилила тили львівського “Тайму”, то інші перебралися в Польщу продовжувати свою футзальну кар’єру. Серед них і Андрій Луців, за плечима якого багато матчів у “зелено-білій” футболці. Під час перерви у чемпіонаті Польщі Андрій приїхав до Львова і охоче розповів, як допомагає втриматися у польській еліті напівпрофесійного клубу...

Андрію, ти планував виступати за одну з найсильніших польських команд “Хуртап”. Чому не заграв за цей клуб?
Так, були такі плани. Я посварився з президентом цієї команди, у нас виникли певні непорозуміння. Тоді я був змушений шукати нову команду. Цим займався близько двох місяців.

І чим завершилися твої пошуки?
Загалом, уже хотів повертатися додому. Зрозуміло, що в Україні я б ніде не грав. Але появилася можливість виступати два місяці за “Грембах” з міста Згежа, який в чемпіонаті Польщі бореться за збереження прописки в еліті. Ця команда знала про мій нюанс із президентом “Хуртапа” і запропонувала мені підставити їм плече. За нову команду відіграв два матчі, у яких ми поступилися. Голів ще не забивав.

А у “Хуртапі” разом із твоїми співвічизниками (Сергій Вацяк, Микола Радько та Олег Чебутарьов) ти пройшов тренерський перегляд?
Так. У “Хуртапі” десять днів нас переглядали, ми проходили певні тести. А у “Грембаху” – ні.

На який термін підписав контракт?
Поки що на два місяці. Це зумовлено тим, що чемпіонат уже завершується. Команда, у яку я потрапив, не є надто сильною у професійному плані. Її можна назвати навіть напівпрофесійною. Та й тренуються гравці недостатньо. Вважаю, тренувань має бути більше. Згодом шукатиму собі іншу команду. Варіант із “Гретбахом” – тимчасовий. Продовжувати контракт з цим клубом, напевно, не буду.

А потім що?
Наразі у мене є дві пропозиції в Польщі. Однак вважаю, що про них говорити ще зарано.

З твоїх слів можна зрозуміти, що рівень чемпіонату Польщі значно поступається українській першості...
Так. В Україні набагато сильніший чемпіонат, польський відстає від нашого на кілька років. Також вважаю, що українська першість є тактично грамотнішою, аніж польська. А підготовка команд в Україні і Польщі – небо і земля. Навіть немає з чим порівнювати.

Скільки команд у чемпіонаті Польщі бореться за чемпіонство?
Три. Це “Янго”, “Хуртап” та “Академія”.

Андрію, як у тебе виник варіант грати саме в Польщі?
Звичайно, це завдяки тому, що “Енергію” розформували. Була можливість поїхати саме в Польщу, усе розглянути, усе роздумати та й прийняти рішення. Допоміг у цьому питання президент “Енергії” Олександр Стефанків.

Коли тебе поставили перед фактом покинути “Енергію”, якою твоя була перша реакція?
Зреагував важко, негативно. Багато років відіграв у цій команді і привик до неї. Тому змінювати щось було важко.

Ти пограв в Україні, трішки в Польщі. У якому європейському чемпіонаті хотів би виступати?
(Думає...) Хотів би пограти в Росії. Вважаю, що російський чемпіонат ще сильніший, аніж український. Загалом, мені хочеться пограти з футболістами, які грають в міні-футбол, а не роблять вигляд.

Якщо будуть хороші пропозиції в Україні, повернешся?
Так, такий варіант можливий.

За “Енергією”, мабуть, скучаєш...
А як не скучати? Звичайно, що так. Але нічого не вдієш, таке футбольне життя. Не завжди у житті виходить так, як ти хочеш, тим більше у футбольному житті.

З молоддю “Енергії” ти встиг зіграти товариський матч проти “Лембергу” та офіційний – проти “ЛТК”. Що скажеш про “енергетину” молодь?
Скажу чесно і відверто: їм буде важко. Одиниці з них віддаються міні-футболу.

На твою думку, хто в Україні стане футзальним чемпіоном?
Важко відповісти. Утім, скажу, що “Шахтар”. Думаю, донеччани холоднокровніше пройдуть усю дистанцію. Хоча, склад у “Тайму” сильніший.

Розмовляв Богдан ПАСТЕРНАК.