Сергію, за яких обставин Ви опинилися у «Будівельнику – Буковині» ?
На жаль, фінансування столичної команди «Локомотив» припинилося. Тим часом головний тренер «Будівельника – Буковини» Юрій Мельничук запросив мене у Чернівці. А мені треба годувати сім’ю. Тому і вирішив пристати на пропозицію буковинців. Сподіваюся, що «Будівельнику – Буковині» вдасться стати призером чемпіонату України.

Знаю, що питання щодо Вашого переходу у чернівецький колектив довелося вирішувати дуже оперативно…
Питання мого переходу в «Будівельник – Буковину» вирішувалося практично за один день.. Врешті – решт, отримавши статус вільного гравця, зміг розпочати виступи у чернівецькому клубі.

Скільки плануєте виступати у буковинському клубі ?
У «Будівельнику – Буковині» гратиму до завершення чемпіонату України. Якщо керівництво колективу з Чернівців захоче щоб я залишився, то будемо вести переговори.

Які у Вас склалися враження від своєї нової команди ?
У Чернівцях є класна команда. Якщо ми будемо наполегливо працювати, то зможемо займати високі місця.

Сергію, як розвивалася Ваша кар'єра гравця ?
Спочатку займався волейболом у Києві. Тренувався у олімпійській школі «Локомотив». Вже у 18 років я залишив Україну. Рік виступав у словацькому клубі «Гумарне» (Пухов). Згодом пограв у Черкасах, у командах «Стірол» (Горлівка) та «Підшипник» (Луцьк). У 1999 році опинився у черкаському клубі «Азот». За цей колектив відіграв багато сезонів. До приходу в київський «Локомотив» був гравцем харківської «Юракадемії». Тепер захищаю кольори чернівецької команди.

Чим Вам запам’яталися виступи у національній збірній України ?
Мені вдалося пограти на високому рівні та побачити світ. У нашій збірній волейболісти грають без грошей. Просто хлопці збираються та їздять на матчі. Останній поєдинок у збірній я зіграв минулого року.

Після приходу у «Будівельник – Буковину» Вам довелося протидіяти проти свого колишнього колективу – «Юракадемії» з Харкова. Що можете сказати про харківський клуб ?
Раніше «Юракадемія» грала краще. Харківський колектив залишили провідні волейболісти. Тому кістяк моєї колишньої команди складають молоді гравці. Для того, щоби хлопці додали у майстерності, потрібен час.

Як вважаєте, чи достатньо «розкручений» волейбол у нашій державі ?
На жаль, у нас волейболу приділяється менше уваги, ніж футболу чи баскетболу. Волейбол треба «розкручувати». Також необхідно зробити так, щоби уболівальники ходили на матчі. Зокрема, можна зробити якесь шоу. На щастя, на Буковині люди люблять волейбол. А ось у інших містах України кількість уболівальників на поєдинках зменшується.

Розкажіть про свою сім’ю…
Моя сім’я живе в Черкасах. Дружину звуть Людмила. Донька Яна навчається у Харківській юридичній академії, а син Давид перебуває у Черкасах, де вчиться у школі.

Олексій Мамчук

turnir.com.ua