Рішення про завершення кар’єри напевне було нелегким?..
Настає час, коли доводиться закінчувати активну кар’єру професійного футболіста. У нас є молоді, перспективні воротарі, які потребують особливої уваги, індивідуальної роботи. Я дуже рано почав грати у професійний футбол – мені ще 17 років не було, коли вже грав у команді майстрів. Тепер мені майже 42 роки. Гадаю, 25 років – це непоганий термін для того, щоби трішки награтися у професійному футболі. Пішов вчасно чи невчасно – час покаже. Настав час передавати свій досвід молодим хлопцям. У нас є хлопчик 1993 р.н., з яким ми уклали угоду (це Святослав Іванів), він тренується зараз в нашій команді, дуже перспективний. Зараз ми взяли в команду другого воротаря, теж вихованця СДЮСШ «Буковина», Вадима Джуру. На сьогодні два воротаря практично рівних, але між рівними завжди є один трішки «рівніший», який виходить на поле і грає. Це Юрій Бахтіяров. Він три роки вже в нашій команді, має певний досвід, на нього розраховували, чекали, і будемо сподіватися, що його час настав, тобто проявити себе у повній мірі. Наскільки відомо, нещодавно він їздив на турнір у складі студентської збірної України. Тобто це хлопець, який може представляти Буковину і Україну на міжнародному рівні серед студентів. Це, вважаю, теж досягення! Є і воротарі 1990-91 рр.н. Робота ведеться практично зі всіма перспективними вихованцями нашої спортшколи, які мають бажання тренуватися і чогось досягти. Ми ретельно проводили відбір, переглядали всіх кандидатів на місце у воротах «Буковини». Шанс потрапити до команди мали 6-7 чоловік. Наскільки дозволяли можливості, ми проводили тренувальний процес на якісному рівні.

Тепер ви відповідате за фізичну підготовку «Буковини»…

Щодо фізичної підготовки – є, звісно, у нас і проблеми. Сучасний футбол – це рух, добра фізична підготовка. Зрозумійте вірно, це не якісь відговорки, але при одноразових тренуваннях... Це ж розумні люди придумали проводити 2-3 тренування в день, їздити 2-3 рази на збори перед сезоном. Це не просто так вигадали, а для того щоби провести інтенсивну роботу, належно підготуватися до сезону. Ми намагалися вивести команду бодай на той рівень, на якому закінчили минулий сезон. Маю наувазі фізична та тактична готовність. За збігом обставин, чи як, нам вдалося зберегти на сьогодні кістяк команди. Будемо сподіватися, що знайдуться меценати і команда залишиться представляти край на професійному рівні. Думаю, є різниця між перемогою в ІІ лізі чи в аматорському чемпіонаті. Тож будемо докладати всі можливі зусилля, щоби показати максимальний результат в цих умовах. Багато буде залежити і від фінансового стану клубу.

У футзального «Меркурія» є доволі надійний молодий голкіпер Денис Купчанка, якому багато хто пророкував хороше майбутнє і у великому футболі. Не думали залучити його до «Буковини»?

На сьогодні, вважаю, воротарська лінія у нас укомплектована непогано, тим більше для ІІ ліги. Щодо Дениса Купчанка – він хороший воротар, я знаю його з дитячого віку, мій син тренувався з ним в одній групі. Денис знайшов себе більше сьогодні у футзалі. Він там є воротарем хорошого рівня. Я бачив його в іграх, спостерігаю за його воротарською діяльністю, мені подобається, які він грає. Є, звісно, і проблеми, але у нього є там свій тренер, який вкаже йому на помилки. Щодо «Буковини» - з ним не велося жодних переговорів. По-перше, мав би виявити і він якесь бажання змінити рід діяльності – з футзалу на великий футбол. Оскільки від нього ми нічого такого не почули, значить його влаштовує грати у футзалі, а нас влаштовує те, що у нас є Бахтіяров і Джура, і є третій юний хлопець, який поки що під ними росте. Що буде завтра, побачимо.

Наставник «Буковини» Віктор Мглинець, коментуючи чутки про порушення режиму деякими футболістами, залишив «пивне питання» на розсуд гравців, які мають бути професіоналами. А ви як думаєте?

Безумовно, кожен футболіст має дбати про те, аби набрати якнайкращої форми і якнайкраще зіграти у кожному матчі. Ветерани, про яких йшлося, - це окрема тема. Принаймні до молоді у нас однозначні вимоги – ніякого алкоголя, ніяких цигарок. За це вони караються, штрафуються. Їм це заборонено взагалі. Кожен, хто буде в цьому помічений, буде покараний. Так, коли були ветерани, дехто міг собі дозволити іноді пивка. А до молоді у нас вимоги дуже жорсткі.

Не думали про прощальний матч? Можливо, з ветеранами київського «Динамо», які два роки тому обіцяли колегам з «Буковини» шанс на реванш?

Поки що не задумувався над цим. Але ідея непогана! Можна буде і з «Прикарпаттям» зіграти. Гадаю, такий матч буде набагато простіше організувати.

З досьє:
Павло Сиротін, екс-голкіпер, з 2009 р. – тренер «Буковини». Народився 29 вересня 1967 р. в м. Фрунзе (тепер – Бішкек). Виступав за юнацьку команду Киргізії, ЦОР (Бішкек), «Алга» (Бішкек), «Алай» (Ош), «Кристал» (Чортків), «Кремінь» (Кременчук), «Буковина» (Чернівці), «Прикарпаття» (Івано-Франківськ), «Нива» (Тернопіль), «ЛУКОР» (Калуш), «Митник» (Вадул-Сірет, Чернівецька область), «Меркурій-ЧТЕІ» (Чернівці, футзал), ФК «Лужани» (Чернівецька область). У складі «Алги» у ІІ лізі СРСР посідав у 1987 р. 3 місце, у 1989 р. – 2 місце, у 1991 р. – 3 місце. У складі «Буковини» посідав 2 місце у І українській лізі (1995/96), 1 місце у ІІ лізі (1999/2000).

Георгій Мазурашу