Перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк – великий шанувальник спорту. Він досі регулярно зранку бігає і переконений, що саме оздоровчі заняття фізичною культурою та спортом мають допомогти Україні подолати проблему надзвичайно низького загального рівня здоров’я населення. Про це, улюблені види спорту, змагання на його честь, стосунки з зірками спорту він розповів turnir.com.ua.

Леоніде Костянтиновичу, чи не стало для вас несподіванкою те, що в Чернівцях на вашу честь проводять змагання з художньої гімнастики?
Якщо це і було несподіванкою, то приємною. Мені дуже приємно бувати на цих змаганнях, серед дітей. Після космічного польоту у мене з’явилося своєрідне відчуття обов’язку зустрічатися з студентами, дорослими людьми, бабусями, дідусями в селах, розказувати їм про космос… Так трапилося, що я побував у космосі, і треба ділитися з людьми інформацією про нього. Сподіваюся, ці зустрічі сприяють і тому, щоби люди інакше ставилися до нашої планети – надто багато останнім часом робиться в напрямку «самознищення»…

Зі спортом ви дружите давно…
Спорт для мене – друге життя, бо людина без спорту не може стати космонавтом. Одна з головних вимог до космонавта – бути здоровою людиною. Тому я багато уваги приділяю заняттям фізичною культурою і спортом.

А що ви скажете про загальний рівень здоров’я наших співвітчизників?
Будучи народним депутатом, зустрічаючись з людьми, отримуючи багато листів, я переконався в тому, що фізичне здоров’я нашого населення – на надзвичайно низькому рівні. Звичайно, треба мати якусь серйозну державну програму, аби цей рівень підняти.
Я намагаюся робити все те, що залежить від мене, і що не залежить, аби якось вплинути на вирішеня цієї проблеми. На жаль, зараз таке становище в державі, що, з одного боку, ніби не до спорту зараз, а з іншого боку – цю справу не можна ігнорувати ніяк. І дітям з дитячого садку треба пояснювати, що таке здоровий спосіб життя, заняття спором. Це має бути обов’язковою складовою виховання. Заняття спортом – це життєва необхідність. Я, наприклад, і тепер займаюся спортом. По-перше, у мене ще з дитячих років було виховано відчуття любові до спорту. А потім, коли я потрапив у космнонавти, спорт став дуже важливою складовою підготовки.

Які ваші улюблені види спорту?
У мене улюблені – рухливі види спорту: футбол, волейбол, баскетбол, ручний м’яч. Але зараз я займаюся бігом на довгі дистанції – 3-4 рази на тиждень бігаю мінімум по 10 кілометрів. Ця звичка була набута ще в радянському центрі підготовки космонавтів. Там постійно треба було демонструвати чудовий стан серцево-судинної системи і не лише. А біг – найдемократичніший, найпростіший вид спорту. Тут не треба я коїсь спеціальної зали, вибрав собі місце і бігаєш. Ось в Києві я вибрав собі маршрут, проміряв машиною дистанцію і бігаю більше 10 кілометрів за раз.

Хто складає вам компанію?
На жаль, немає постійної компанії. Є одна людина, яка теж регулярно бігає, я бачу це. Правда, не знаю, скільки він бігає, бо у нього інший маршрут. Взагалі вважаю, що оздоровчим бігом у нас дуже мало людей займається. На жаль. Але біг, ще раз хотів би підкреслити, створює корисний стрес для організму. Тому що він навантажує судини, що дуже важливо для людини. Судини отримують необхідний і корисний стрес для організму. Я думаю, що треба людям розказувати це, щоби вони займалися і дбали про своє здоров’я. адже відомо, що набагато краще і легше оздоровчими заняттями спортом підтримувати своє здоров’я, ніж потім лікуватися.

З братом Сергієм, який був, можна сказати, професійним бігуном, не бігаєте тепер разом?
Брат у мене марафонець, тому я за ним не угнався би (сміється – авт.). Він бігав 42 км 195 м. У нього і рекорди, і досягння якісь є. Мені, як космонавту, достатньо було бігати меншу дистанцію, і не так швидко. Хоча я теж швидко бігаю. Коли досягаєш таких результатів, які є у брата, в серці відуваються такі зміни, які не бажані для космонавта. Для спортсмена це нормально, а ось для нас є певні спеціальні вимоги, тож мусимо тримати організм в певних рамках.

До присвячячених вам міжнародних змагань «Буковинське сузір’я» з художньою гімнастикою якось були пов’язані?
До речі, елементами художньої гімнастики космонавти теж займаються. Але гімнастика там була спеціальна. Кожен вид спорту адаптується до специфіки підготовки космонавта, до перенесення фактору космічного польоту – супер навантажень, невагомості.
Я проходив підготовку в США, в американському центрі. У радянському центрі у нас була спеціальна система підготовки, яка направлена саме на максимальний розвиток необхідних для космонавта фізичних якостей. У американців, що мене здивувало, зовсім інший підхід. Привели в спортзал і вони займаються чим хочуть – хочуть мускули качають, хочуть інші вправи виконують. Але наша система була значно правильнішою. Фізкультура і спорт для космонавта мають бути спеціальні, цілеспрямовані.

З кимось з відомих гімнасток знайомі, товаришуєте?
З Іриною Дерюгіною знайомі, іноді зустрічаємося на подібних подіях, сидимо поруч, спілкуємося.

То ви після спілкування з Дерюгіною можете більш професійно оцінювати виступи гімнасток?
Якщо спортивне дійство приносить позитивні відчуття, значить воно приємне, гарне. І дівчата в гімнастиці дуже файні! Гадаю, з цим ніхто сперечатися не буде? (сміється – авт.).

В рідному для вас районному центрі Хотині проводять «космічний» міжнародний турнір з міні-футболу, тепер ось художня гімнастика... Не думаєте, що згодом може стати забагато змагань, присвячених вам?
Головне, щоби змагань проводили якомога більше. Нехай присвячують Назарію Яремчуку, Дмитру Гнатюку, іншим нашим славним землякам. Кому вони будуть присвячені – це вже друга справа. Головне, щоби вони сприяли залученню підростаючого покоління до занять спортом.

А в інших регіонах вам присвячують змагання?
Принаймні я не чув про це. Щоправда, не дуже й чув, щоби в інших регіонах подібні змагання проводили на честь інших людей. Оскільки я родом з Буковини, то тут мене й згадали організатори. І я намагаюся особисто бувати на турнірах, присвячених мені.

Георгій Мазурашу