Уперше за багато років капітан збірної України з легкої атлетики і
кращий спортсмен України 2006 р. Іван Гешко святкує свій день
народження не на змаганнях. Тричі його як іменинника вітали колеги по
збірній на Олімпійських іграх, багато разів на чемпіонатах Європи і
світу та інших представницьких змаганнях, які збігалися з днем
народження. Цими днями збірна України з легкої атлетики перебуває на
Чемпіонаті світу в Берліні. Але капітан змушений пропустити цей старт,
оскільки, на жаль, ще не відновився після травм. Як каже напівжартома
Іван, «це ж треба було травмуватися, щоби, нарешті, відсвяткувати день
народження вдома». Іван поділився з нами своїми ювілейними мріями. А
міністр, губернатор та інші поважні особи передали вітання ювіляру
через turnir.com.ua.
Від міської влади – медаль «На славу Чернівців»Титулованого
колегу, зрозуміло, привітали і столичні спортивні функціонери, обласні
і міські керманичі, колеги-спортсмени і просто рідні та друзі.
Приміром, Чернівецька міська рада (як стало відомо з поінформованих
джерел) сьогодні нагородить Івана медаллю «На славу Чернівців». А
восьмиразовий чемпіон Європи з кросу Сергій Лебідь спеціально приїхав з
рідного Дніпропетровська, аби привітати з ювілеєм капітана збірної і
свого давнього друга. Сам ювіляр Іван Гешко зізнався, що найбільше зараз мріє про повернення на бігову доріжку після травм: Щось
мене останнім часом переслідують травми. На Олімпіаді в Пекіні не змі
вийти на старт через проблеми зі спиною. Минулої зими ніби вже набрав
було оптимальних кондицій, планував стартувати, але зазнав іншої
травми. Щойно вилікувався і почав інтенсивно тренуватися, як перед
запланованим стартом знову з’явилися проблеми зі здоров’ям. Де я лише
не був, до яких лише фахівців не звертався – і у нас, і за кордоном. До
останнього сподівався поїхати і на Чемпіонат світу до Берліну, але...
Зараз, тьфу-тьфу, травми ніби залишилися позаду. Але поки що не ризикую
вдаватися до тренувальних супер навантажень. Поки що тренуюся легенько
– по 8-10 кілометрів на день у розминочному темпі. Так «відпочиватиму»
до зими. А наступного сезону, сподіваюся, зможу повернутися на
змагальну арену. Дехто каже, що я, мовляв, вже завершую кар’єру.
Наперед заглядати не хочу. Але скажу, що для мене хорошою мотивацією є
перспектива виступити на Олімпіаді 2012 року в Лондоні. Олімпійської
нагороди в моїй колекції поки що немає... Вітання сьогодні, напевно, посипалися з самого ранку? Не
кажіть, в день ювілею мене розбудив губернатор Володимир Куліш
(сміється – авт.). Ну, звісно, я вже не спав, коли він зателефонував
привітати, але було рано і дзвінок Володимира Івановича застав мене
зненацька. Вітань було багато і, напевно, вони ще будуть. Приємно. Всім
вдячний за них. А де і як святкуватимеш ювілей? Святкую,
звісно, у ресторані «Чернівці» готельно-туристичного комплексу
«Буковина», який є моїм офіційним партнером та нашого спортклубу
«Гешко». Буде багато друзів і, напевно, сюрпризів (сміється – авт.). Міністр Філіпчук пишається земляком ГешкомГеоргій Філіпчук (Міністр екології, губернатор Буковини в роки перших успіхів Івана Гешка на національній арені): Я
завжди привожу в приклад нашу Буковину і Кіцманщину щодо розвитку
масової фізичної культури і спорту. Тут знайдено і виховано багато
самородків, в тому числі в спорті. І одним з найяскравіших наших
діамантів є Іван Гешко. Я добре пам’ятаю, як він фомувався, як бігав,
коли не мав навіть нормальної спортивної форми. Ми його підтримували
морально і трішки матеріально. Для нас Іван Гешко – це символ Буковини
і України. І я завжди тішуся його успіхами і пишаюся таким земляком! З
радістю вітаю Івана з ювілеєм і бажаю подальших яскравих перемог на
втіху багаточисельним шанувальникам його таланту! Губернатор Куліш хотів би привітати дзвінком у БерлінВолодимир Куліш (голова Чернівецької облдержадміністрації): Іван
Гешко – не лише найтитулованіший спортсмен Буковинського краю, а й
чудова людина і талановитий організатор. У цьому ми всі пересвідчилися,
зокрема, під час ініційованих Іваном та його друзями міжнародних
змагань «Буковинська миля», які стали невід’ємною частиною святкування
іменин Чернівців. Багато робить Іван і для відкриття у Кіцмані
обласного інтернату спортивного профілю, який є спільним проектом
обласної і районної влади та спортивного клубу «Гешко». Мені було б
набагато приємніше, якби щоби привітати Івана з ювілєм, довелося би
зателефонувати до Берліну, де відбувається Чемпіонат світу з легкої
атлетики. Але що поробиш – у спорті без травм не буває… Бажаю нашому
ювіляру міцного здоров’я, якнайшвидшого відновлення після травм і
повернення на змагальну арену. Ну, і, звісно, нових перемог – у спорті
та житті! Роман Вірастюк: «Капітанську підвіску» передав у достойні рукиРоман
Вірастюк (екс-капітан збірної України з легкої атлетики, начальник
управління спорту Івано-Франківської облдержадміністрації): Я
би хотів сказати добрі слова і про Івана, і про буковинську школу
бігунів, і про наставника Георгія Миронюка, який виховав чимало хороших
спортсменів, серед яких йому пощастило натрапити на такого обдарованого
хлопця, як Іван Гешко. Я Ваньку знаю ще з перших кроків у збірній, в
якій я тоді був капітаном. Якби були в команді всі такі, як Іван, то
була би справді збірна України! Таких як він, я, Скварук можна на
пальцях перелічити – тих, які після перемоги могли заспівати гімн
України, мали справжні глибокі відчуття гордості за ту країну, яку
представляли. Іван – це якраз той виняток, та людина, яка,
відзмагавшись, не замикалася в номері святкувати перемогу або, якщо
щось не вийшло, сумувати. На другий день він вже був знову на стадіоні,
допомагав колегам, яким ще належало змагатися, підтримував. Одне слово
– справжній капітан! І коли після 10 років мого капітанства, так вже
вийшло, мені довелося закінчувати кар’єру, і постало питання, кому
передати «капітанську пов’язку», щоби це була відповідна людина і за
духом, і за покликанням, то сумніві не було. І я тішуся, що ця
«Капітанська підвіска» – у достойних руках! І те, що Іван не вийшов
на доріжку на Чемпіонаті світу в Берліні – це, впевнений, тимчасове
явище. 30 років – це не вік, особливо для такої дистанції. Треба
привезти в порядок своєї здоров’я, не поспішати, добре відновитися,
вийти знову на свою оптимальну форму і поставити жирну крапку в
олімпійському Лондоні, бажано із ззолотим віддтінком! І дуже хочу,
щоби Чернівці і область по-справжньому пишалися Іваном. Щоби на в’їзді
до області були біг-борди не з рекламою будівельних матеріалів і
ринків, а велика фотографія Івана з вскинутими переможно до гори руками
(у Чернівцях на правах соціальної реклами розміщені такі сіті-лайти,
які закликають молодь йти до спортивних секцій – авт.). Щоби його на
вулиці зупиняли і брали автографи. І щоби «даїшники» теж зупиняли лише
для того, щоби взяти автограф (сміється – авт.). Знаю, Іван є і
депутатом Чернівецької міської ради. Упевнений, що він ще багато
корисного зробить і для міста, і для області. А у майбутньому з Івана
має вийти і чудовий керівник, оскільки він має чудові лідерські якості
і організаційні здібності. І, що не менш важливо, Іван не заціклюється
на собі. Я пам’ятаю, як він після чергових успіхів, заробивши якісь
призові, одразу прикидав: так, я маю мамі в господарстві купити те-то й
те-то,зробити те-то й те-то. Тобто попереду у нього, переконений, – ще
більше добрих справ, ніж залишилося позаду. А зробив Іван у своїх 30
років дуже багато для краю та України! З ювілеєм тебе, друже! За Іваном заскучали в телеефіріТроян Єремічук (секретар Чернівецької міської ради): –
Я думаю, що таких хлопців, як Іван Гешко, Буковинська земля народжує
дуже рідко, але мітко. Те, що він зробив у спорті – це подвиг. Він
прославив Чернівці, Буковину і Україну на весь світ! Я бажаю йому
щастя, здоров’я і щоби у нього все було добре. У нього вік як для
спортсмена середній, а досвід – дуже великий. То нехай у нього в
майбутньому буде ще багато яскравих перемог, хай й надалі славить нашу
Буковину! Юрій Омельченко (заслужений майстер спорту України,
чемпіон світу зі спортивного орієнтування, виступає за шведський клуб
«Оріон»): Коли я ще виступав у легкоатлетичних змаганнях (Юрій
є срібним призером Чемпіонату України в прим. на дистанції 3000 м –
авт.), Іван був ще «подающим надії». З 1996 року я виступаю за
шведський «Оріон», тому з Іваном ми частіше «бачимося», коли я дивлюся
трансляції змагань за його участю (сміється – авт.). У ці дні, під час
нашого Чемпіонату світу в Угорщині, я встигаю вечорами дивитися
трансляції з Берліну, і дуже скучаю за Іваном, спостерігаючи за його
колегами по збірній. Нехай відсвяткує свій ювілей, заліковує травми і,
на радість нам всім, – ласкаво просимо назад на бігову доріжку! З досьєГешко Іван Тарасович.
Заслужений майстер спорту України з легкої атлетики. Представляє
Кіцмань, Чернівці, спортивне товариство «Динамо», клуб «Біола». Тренер
– заслужений працівник фізичної культури і спорту України Георгій
Миронюк. Офіційний партнер – готельно-туристичний комплекс «Буковина».
Народився 19 серпня 1979 року в селі Кліводині Кіцманського району
Чернівецької області. Ріс і виховувався у Кіцмані у бабусі Орисі
Андріївни. У 2004 р. отримав квартиру в Чернівцях. Закінчив
Кіцманську середню школу, вище республіканське училище олімпійського
резерву, факультет фізвиховання Кам’янець-Подільського державного
педагогічного університету, де з 2006 р. є аспірантом, з 2004 р.
навчається у Чернівецькому торговельно-економічному інституті КНТЕУ. Спортом
почав займатися з 5 класу у Кіцманській ДЮСШ (футбол, легка атлетика).
Перший серйозний успіх на національній арені – перемога на дистанції
3000 м на юнацьких іграх 1995 року. Перше серйозне міжнародне
досягнення – “срібло” молодіжного чемпіонату Європи 2001 року на
дистанції 1500 м. На цій же дистанції перший серед представників
Східної Європи призер Чемпіонату світу (2003 р., Париж, «бронза»),
срібний призер Чемпіонату світу в приміщенні 2004 р., чемпіон Європи в
пр. 2005 р., чемпіон світу в пр. 2006 р., володар Кубка Європи 2006 р.
(визнаний кращим атлетом змагань), срібний призер Чемпіонату Європи і
Кубка світу 2006 р. Кращий спортсмен України 2006 р. Рекордсмен
України на дистанціях 1500 м (3.30,33 – 3.09.2004, Брюссель, етап
“Golden League”), 1 миля (3.50,04 – 30.07.2004, Лондон, етап IAAF Super
Grand Prix), в приміщенні на дистанціях 1500 м (3.33,99 – 13.02.2005,
Карлсруе), 800 м (1.46,49 – 20.02.2005, Афіни), серед молоді на
дистанції 3000 м (7.52,23 – 8.06.01, Познань), серед юніорів у пр. На
дистанції 1500 м (3.47,99). Учасник Олімпійських ігор 2000, 2004, 2008 рр. У
2004 р. нагороджений “Хрестом доблесті” СБУ ІІ ступеню, у 2005 р. –
медаллю “За працю і звитягу”, 24 серпня 2006 р. – орденом «Буковина». З 2006 р. – депутат Чернівецької міської ради. Прізвиська: «Біла гроза чорного континенту», «Український Іван Грозний». Особисті рекорди (просто неба) дистанція | результат | рік |
---|
800 м | 1.45.41 | 2003 | 1000 м | 2.19.04 | 2001 | 1500 м | 3.30.33 | 2004 | 1 миля | 3.50.04 | 2004 | 2000 м | 5.03.91 | 2000 | 3000 м | 7.52.23 | 2002 |
Особисті рекорди (в приміщенні) дистанція | результат | рік |
---|
800 м | 1.46.49 | 2005 | 1500 м | 3.33.99 | 2004 | 1 миля | 3.59.14 | 2007 |
На фото: Спортклуб «Гешко» підсолодив Івану Гешкові ювілей тортом у формі стадіону. Георгій Мазурашу
Тепер ФОТО
Фото Георгія Мазурашу
|