Представляємо суперника „Карпати – 2” (Львів)
Офіційна дата створення команди «Карпати» — 18 січня 1963 року. У 1962 році львівська команда «Сільмаш»,
вигравши чемпіонат і Кубок Львівської області, здобула право грати у
класі «Б». Однак, у 1963 році було провено чергову реорганізацію
радянського футболу — створено другу групу класу «А» (перехідну лігу
між класом «Б» і класом «А»), де було передбачено місце для команди зі Львова.
До того в місті Лева була лише армійська команда - СКА. Тому
керівництво міста вирішило створити новий, профспілковий, колектив.
Офіційний дебют «Карпат» відбувся 21 квітня 1963
року у матчі проти гомельського «Локомотива». Львівська команда
перемогла з рахунком 1:0. Гол на рахунку відомого футболіста Анатолія
Крощенка. Перший свій сезон команда завершила на 7 місці серед 18
колективів.
У
середині 60-х років львів'яни закінчували чемпіонати у другій групі
класу «Б» переважно у першій десятці — для вищих досягнень бракувало
стабільності виступів. У 1969 році „Карпати” досягли найвагомішого
успіху в своїй історії. Підопічні Ернеста Юста здобули Кубок СРСР.
У
1970 році "Карпати" здобули перемогу у новоствореній першій лізі
чемпіонату СРСР і вийшли до вищої ліги. Рік за роком команда
піднімалась сходинками турнірної таблиці і досягла свого другого піку у
1976 році. Займаючи 1-2 сходинку впродовж усього турніру, "Карпати"
програли в останній домашній грі "Зеніту" 0:3 і відкотились на 4-те
місце. Вже виготовлені сувенірні значки з надписом "Карпати - срібло"
залишились раритетом для вузького кола колекціонерів...
Розчарування
невдачею та негайна зміна поколінь, що розпочалась наступного року,
призвели до вильоту команди з вищої ліги. Але нове покоління місцевої
молоді на чолі з переможцями чемпіонату світу серед молодіжних команд в
Тунісі у 1978 році Андрієм Балем, Юрієм Суслопаровим та Ярославом
Думанським, а також одним з найяскравіших нападників в історії
львівського футболу Степаном Юрчишиним, у співпраці з нев'янучим Левом
Броварським вже у 1979 році вирішили завдання повернення до еліти.
Внутрішні негаразди послабили колектив, і через рік "Карпати" знову
вибули до першої ліги.
На початку 1982 року адміністративним рішенням "Карпати" було
об'єднано з львівським армійським клубом - і на 7 років команда
припинила своє існування. Українське відродження кінця 80-х повернуло
до життя і "Карпати". З 1989 року команда знову почала пробиратись
наверх із низин радянської футбольної піраміди. У 1991 році львів'яни
здобули перемогу у західній зоні другої ліги, зайнявши, таким чином
9-ту позицію серед українських команд, що відкрило шлях до вищої ліги
першості Незалежної України. Поява влітку 1992 року біля керма команди
енергійного Мирона Маркевича розпочала новий етап боротьби за футбольні
вершини. Вже через рік "Карпати" вийшли до фіналу Кубка України, де
поступились київським динамівцям, вдруге взяли участь у розіграші Кубка
володарів кубків європейських країн.
Другий злет "Карпат" у 1997-1999 роках, на відміну від першого, мав
також і серйозне фінансове підгрунтя. З допомогою Голови Львівської
облдержадміністрації Михайла Гладія клубові вдалося знайти поважних
інвесторів, з допомогою яких вдалося запросити до Львова гравців
національної команди України Сергія Мізіна, Івана Гецка, Олександра
Паляницю, Володимира Микитина, Сергія Ковальця та інших. Разом з
провідними місцевими футболістами Богданом Стронціцьким, Олександром
Чижевським, Володимиром Єзерським, Юрієм Беньом, Любомиром Вовчуком,
Романом Толочком вони склали сильний колектив, котрий вперше в історії
"Карпат" здобув бронзові медалі сезону 1997/98 років, а у 1999 році
знову вийшов у фінал Кубка України та виступив у Кубку УЄФА.
Серйозна фінансова криза похитнула становище команди. Залишив команду
Мирон Маркевич, щоб утриматись на плаву, протягом 1999 - 2000 років
було продано більше 15 провідних гравців. Головному тренеру команди
Леву Броварському довгий час успішно вдавалося зберегти боєздатність
команди, але навесні 2001 року запас міцності вичерпався, і 10
чемпіонат "Карпати" завершили на найнижчому в історії 10-му місці.
"Карпати" - єдина команда, котра за 10 років українських чемпіонатів
зуміла 4 рази здобути перемогу над київським "Динамо" і завдала киянам
першої за всю історію поразки з різницею у 2 голи - 2:0 (восени 2000
року).
Поява влітку 2001 року нового генерального спонсора - НПК "Галичина",
обрання почесним президентом ФК "Карпати" Петра Димінського,
стабілізація фінансового становища - закликані поступово відродити
славні сторінки в історії ФК "Карпати".
Зараз
„Карпати” мають свій фарм – клуб, який виступає в другій лізі. У 2001
році „Карпати – 2” зайняли у першій лізі місце розформованого ФК
„Львів”. Замість „Карпат – 2” у другій лізі розпочала виступи третя
команда львівського клубу, яку 15 липня 2003 року було перейменовано на
„Галичину – Карпати”. З 2004 року „Карпати – 2” грають в другій лізі.
За
чернівецьку та львівську команди виступали: Янош Габовда, Федір Чорба,
Григорій Батич, Степан Крупей, Євген Михалюк, Володимир Сакалов, Сергій
Шмундяк, Юрій Гій, Віктор Олійник, Михайло Савка, Василь Бондарчук,
Олександр Войтюк, Олег Бенько, Роман Лаба, Дмитро Мазур, Валентин
Грегуль, Руслан Платон.
Чернівці – Львів: історія зустрічей
Вперше
чернівецька „Буковина” зіграла з „Карпатами” у 1969 році. Тоді команди
виступали у класі „А” союзного чемпіонату. Обидві зустрічі завершилися
з нічийним результатом 1:1, 0:0. Вдруге „Буковина” та „Карпати”
зустрілися через 21 рік. У Чернівцях перемогли буковинці – 4:1, а у
Львові кращими виявилися „Карпати” – 2:1.
У вищій лізі чемпіонату України „Буковина” та „Карпати” зіграли між собою 4 гри. Команди здобули по дві перемоги. Різниця – 8:8.
У
сезонах – 2001/2002 та 2002/2003 чернівецька „Буковина” протидіяла
„Карпатам – 3”. На рахунку команд по дві перемоги. А вже з сезону –
2004/2005 чернівчани протидіють „Карпатам – 2”. Колективи зіграли 10
зустрічей. У 4 матчах успіх святкували буковинці, 3 гри завершилися з
нічийним результатом. У трьох поєдинках кращими виявилися карпатівці.
Різниця – 12:12.
Прес-служба ФСК "Буковина"
|
